16-та неділя після Трійці

'І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу. І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста. Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач! І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань! І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері. А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм! І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.

Вiд Луки 7:11-17

Благодать вам і мир від Бога Отця і Сина і Святого Духа, амінь.

«Великий пророк з’явився поміж нас» - радісно вигукує натовп навколо Христа. Кожен вигукує з радістю, кожен в вкладає в ці слова всі свої надії та сподівання. Похорони перетворюються на велике свято життя та воскресіння, на яке ніхто не чекав. Хто б міг подумати що сумна подія може обернутися чимось урочистим? Ісус входить в життя людей дуже непередбачувано, Він не питає чи можна, чи Він не заважає. Просто Він бачить сльози матері, чує її плач, знає її горе і діє.

Втратити надію на все. Очевидно це саме те що відчула жінка після неочікуваної смерті сина. Щось трапилось що пронизало її засмучене серце наскрізь та лишило глибокий шрам в душі. Життя вдови знаходиться на краю і смуток забирає все щасливе що може тільки бути.

Нещодавно ми згадували суперечку яка виникла між єврейськими та грецькими юдеями через вдів. Вдова була однією з найвразливіших категорій населення і могла швидко опинитися на соціальному дні, коли соціальний лифт для неї був на завжди закритий. Хоча, про який соціальний ліфт можна думати, коли ховаєш свого єдиного сина? Ми можемо згадати образ Марії що оплакує Свого сина під хрестом, її сльози та біль.

Ми знаємо, що Ісус був в своїй місіонерській подорожі по Галілеї і час був короткий. Без авто, коней та воза важко пересуватися гірською місцевістю - Ісус пішки обходить місце своєї місії та дізнається про все що відбувається навколо і зустрічає людей в кожному місті та селі. Сьогодні в Нього на черзі містечко Наїн, що поблизу гори Тавор. Ми знаємо що на цій горі станеться Преображення Господнє через два розділи Євангелія від Луки.

Ісус не може пройти повз. Його кличуть. Його кличуть бідні селяни в своєму смутку. Його кличе в молитві велика родина померлого. Його кличуть сльози матері, серце якої розриває біль втрати найдорожчої людини на цілому світі.

Тут ми не чуємо довгої проповіді та слів втіхи вдови. «Не плач» каже Христос. Він не буде довго сидіти з нею та втішати її різними історіями - це зайве. Він просто наказує не плакати. Та мало просто наказати - Він воскресає молодика одним наказовим словом «Встань!». Прості команди Господа всього сущого докорінно змінюють подію, та перевертають світ стражденних догори дригом. Відтепер смуток та печаль пішли з маленького містечка Наїн, що під горою Тавор.

Народ закликає до Христа:

«Великий пророк з’явився поміж нас!» та, «Бог прийшов допомогти своєму народові!»

Цікаво, бо слово «пророк» арамейською звучить як «Навин» І це переносить нас в часи Старого Заповіту, а саме час смерті Мойсея та вхід Божого народу до обіцяної Землі, Божий народ веде Ісус Навин.

«Бог є спасіння» дослівно значить Ім’я Ісус. Народ марнується в пустелі та чекає на Божу поміч для входу до Палестини. І тут ми так само бачимо як Ісус виводить народ з глибини смутку та вводить його у землю радості та миру.

Христос входить в наше життя аби зробити його радісним та змити сльози страждання. Ми не знаємо слова які промовив юнак, пробуджений від смерті, та ми знаємо ті слова які ми сказали коли Господь дістав нас з рук диявола та поставив поруч з Собою. Ми знаємо те відчуття коли Бог нас полюбив і увійшов у серце стражденних. Ми знаємо слова радості після прощення наших гріхів та обітниці вічного життя у Господі. Ісус не зволікає і змінює життя кожного віруючого в Нього. Відтепер Бог не дасть ненависті та гріху панувати над нами, Він стоїть на обороні кожного з отари Господньої і не дозволяє дияволу, смерті, гріху та недолі володіти нами.

«Бог прийшов допомогти своєму народові!» кричить до Христа натовп, бо тепер Бог показав своє лице, а найголовніше, своє співчуття до народу який прагне Бога. Він не хоче полишати Божий народ, новий Ізраїль та приходить до нього у Слові і Таїнствах. Спраглий народ чекав на Царя який прийде в Славі та зітре сльози. Ось Він - Цар, що знаходиться в живильній крові та тілі, втілений задля нашого спасіння, аби кожен перебував у Ньому, і Він - в нас.

Чи загороджуємо ми наше життя від Бога, чи дійсно бажаємо Його перебування у житті? Кожного дня, у радості і горі Христос може бути поруч з нами якщо ми не загородимося від Нього. Бог бажає спасіння кожному вірному та зміцнює нас Своєю кров’ю та тілом аби ми більше не прагли, а мали вічне життя у Христі.

Амінь.

Диякон Богдан Халус