Новий Рік

Благодать вам і мир від Бога Отця і Сина і Святого Духа.

Я навіть не знаю, з чим саме привітати вас сьогодні. З одного боку, ми маємо календарний рік, який щойно розпочався. З іншого боку, маємо День Обрізання Христового, і звісно, обрізання Христа є значною подією для усіх християн і в Християнській Церкві ми святкуємо саме його.

Дуже короткий уривок з Євангелія від Луки нагадує нам про обрізання Христове:

«А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят».

Вiд Луки 2:22-24

Ми знову стали вперед дилемою, кому повинні присвятити цей день, як і кожен інший. Чи вартий цей день святкування, чи можна перейти до рештків новорічних салатів?

Тож давайте трохи заглибимось в тему обрізання, щоб зрозуміти, що саме сталось зі Христом.

Одже, ми знаємо, як Господь заповів Авраамові обрізати всіх чоловіків свого племені. Наче штамп контролера якості, обрізання позначало своїх серед чужих, здорових серед зачумлених або союзників серед ворогів. Та якби це не було, але обрізання є Божим знаком – за будь-яких умов Господь веде Свій народ та нагадує про їхню належність до царського роду. Він позначав своїх вірних обрізанням до Христа, та водами святого хрещення сьогодні. Бо так чи інакше, і обрізання і хрещення є нічим іншим як знаменням Духа даним нам Господом.

І в день Христового обрізання ми згадуємо наскільки важливий для нас є цей знак на тілі Христа, бо Він підкреслює походження Христа з того самого царського роду, до якого Бог приписував Своїх вірних. Христос, народжений в єврейському народі, є Божим Сином, Явленим для спасіння вірних по всій землі, щоб відкрити всім те, що раніше було заповідано лише одному народу. Відтепер спасіння та вічне життя у Христі відкривається кожному віруючому незалежно від національності та походження. В Христі реальність має зовсім інші риси.

Бо як написано в пророка Єремії: «Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його». Бо саме звідти народжується спасіння для всього великого Божого винограднику, до якого і ми належимо. Ми знаємо що мало сіється для великого врожаю, і як тоді Марія з Йосипом принесли Христа до храму на обряд очищення, так і сьогодні мільйони людей приносять дітей до купелі хрещення, аби ті мали того самого Духа провідництва як і обрізані тисячі років тому.

В Святому хрещені через Христа ми самі долучаємось до священства всіх вірних та стаємо співгромадянами святих та домашні Богові.

І Христос теж під цим знаком, але вже не як простий носій, хрещений та причасник, а як очільник війська, що веде за собою своїх, Божих вірних. Він озброює кожного з нас Словом та Таїнствами, в яких являє силу до вічного Життя. Велика хоругва Божого війська здіймається над тим, кому сам Бог дав ім’я «Бог є спасінням», і саме це значить ім’я Ісуса. Він підіймає спраглих та нужденних і дає їм опору у своєму Слові та Божому проведінні.

І маленький Ісус нам показує знамено вічного життя в акті обрізання, тому що вже в такому малому віці дає нам згадку про кровну жертву, яку принесе на Голгофі наприкінці свого земного життя перед воскресінням. В обрізанні ми бачимо початок жертви Христа на хресті. Віднині кожен крок в Його місії  на землі буде спрямований на хрест Голгофи для тілесної смерті за кожного грішника.

А скажіть мені, коли воскрес Ісус? Ісус воскрес у перший день тижня, після суботи, тобто на восьмий день. На восьмий день, любі мої і був обрізаний Спаситель Христос за звичаєм, на восьмий день Христос був розіп’ятий, бо саме так замкнулось коло. Віднині пішов відлік неминучого акту Божественної самопожертви, яку буде вчинено на Хресті на свято Песах. Вісім, як число що символізує перехід від однієї реальності до іншої. Від земного життя до небесного, як у хрещенні чи обрізанні, коли дитина починає життя в Богові, так і в смерті, з якої починається потойбічне життя. А значить, це не кінець, а новий початок, новий день, нове життя і новий рік.

З цього дня починається зовсім інший перелік. Вже не такі важливі людські бажання та прагнення, бо Христос зсередини змінює реальність навколо. Тому, святкування обрізання Христового в перший день року є справжнім святкуванням нової дійсності, яку ми маємо в новому житті у Христі - тому який провадить нас до вічного життя. Тому який жертвою означив нашу путь. Тому, що хрещенням надав нам нове ім’я в Своєму Царстві.

І після усвідомлення божественної посвяти Христа заради нас, ми можемо не сумніватися, що і цей день, і всі інші дні цього молодого року ми можемо присвятити Христові. Хіба після усвідомлення Божественної жертви ми можемо тримати наших дітей сторонь від Церкви Христової? Хіба можемо ми жити звичним життям без усвідомлення продовження життя в Христовій присутності? Хіба можемо ми спокійно згадувати страждання Христа заради нас, тих хто хрещений в Христове ім’я?

Христос нагадує нам про справжній початок небесного життя в ньому. Христос є свідком того яке коротке наше життя та як хрещення впливає на його перебіг. Нове створіння іншої реальності віднині підкорюється духовним закладинам Великого Творця. У Христі наше життя стає частиною вічності, в якій ми зможемо перебувати разом з нашим Господом Христом у вічному спілкуванні навіки віків. Амінь.