Проповідь "Чудо посеред карантину" на неділю Laetare 22 березня 2020 р.

Диякон Богдан Халус, ЄЛЦУ

Благодать вам і мир від Бога Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Читання до проповіді записане у Євангеліста Івана у шостому розділі:

"1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

 2А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. 3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. 4 Наближалася ж Пасха, свято юдейське. 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились? 6 Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити. 7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бо дай трохи дістав. 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: 9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку! 10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. 11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло. 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів. 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ! 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один."

Трохи іронії чути в нашому сьогоднішньому Євангелії. Ні, це не сміється з нас Бог чи Євангеліст Іван, але ситуація, в якій ми опинилися: на горі навколо Ісуса збирається п’ять тисяч, а ми не може зібратися більше ніж десяти в одному приміщенні через карантин. Саме з цією метою я зроблю запис цієї проповіді і вона буде доступна в мережі.

Отже, на відміну від нас, кому не варто без особливою потреби залишати приміщення, Ісусові не бракувало компанії. Оточений величезною юрбою, Він рушає до місця, де прочитає перед народом своє настановлення. Народ рідко, коли готовий довго чекати, і тут Ісус трохи затягує. З сел збігаються люди, аби послухати вчителя, який показав свою силу цілою шерегою різних чудес і див, зцілень і воскресіння з мертвих. Вони йдуть за Ним в очікуванні чогось нового та неймовірного.

Мені подобається манера спілкування Христа  - Він ставить провокативні питання.

"Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?"

Ну і звісно ж, Його учні не знають відповіді на принципово просте питання. Пилип відразу бачить велику перешкоду перед метою: “Це ж так дорого, тут стільки людей, і хліб обійдеться в колосальні гроші. Це неможливо. Ми не можемо собі цього дозволити. Це погана ідея, давайте припинимо просто зараз.”

Мабуть, в кожній компанії є така особа. Мабуть в кожній родині є такий скептик, який дуже тверезо оцінює ситуацію. Він не бреше ані вигадує собі щось, але ясно і чітко вказує реальну вартість хліба, якого ледве вистачить, щоб кожен мав по кусню. Ми не будемо загострювати нашу увагу на Пилипові, а підемо далі.

Слово бере Андрій. Андрій бачить невеличкий позитивний зсув у ситуації. Він каже, що в одного хлопчика є торба з провіантом, в цій торбі кілька хлібин та кілька рибин, і цього, звісно, не вистачить на весь натовп слухачів, що пройшли довгу дорогу. Андрій реаліст. Він бачить не тільки перешкоду, але і якийсь маленький засіб її часткового вирішення. Так, цього недостатньо, але це вже щось.

Ну і сам Ісус. Він виходить оптимістом в більшості ситуацій. Навіть коли Його вестимуть на смерть, Він буде незворушно триматися обраної дороги. Ісус закликає народ сісти на горі, дякує Богові, ділиться з оточуючими, і, о Диво! кожному дістається вдосталь хліба, і навіть  доводиться збирати надлишок.

Яка чудова історія. Здається все. Ми ж перерахували усіх дійових осіб? Нікого не забули?

Ну майже.

За кадром залишився лише один з героїв. Може через вік, а може через його скромну посаду, йому не дав слова жоден з євангелістів, що описували цю історію, попри його надзвичайно важливу роль в біблійному оповіданні. Це хлопчик, який мав з собою хліб та рибу.

Отже, судячи з пори року в цій історії, це був квітень. Висока трава по коліно і є найліпшим часом, щоб пасти овець, а хлопчик, що має торбу з провіантом на кілька днів, може бути ніким іншим, як маленьким пастушком. І цей пастушок приходить на місце, що найбільше придатне для пасовиська, щоб пасти овець. І наше найголовніше питання: хто тоді є вівцями?

А вівцями є саме ті, хто вже прийшов до пасовиська. Ті п’ять тисяч нужденних і спраглих є вівцями. Господь годує свій народ, аби ті їли вдосталь, Він дає їм поживу свого часу. Ми не знаємо всіх фактів про цей люд, хто вони були за походженням, соціальним положенням, з яких місцевостей, та для Господа Христа всі вони були вівцями Його пасовиська, що смиренно чекали на поживу від Архіпастиря. Саме Того, що взяв трохи хліба і риби пастушка та перетворив їх на незліченно більше, ніж всі вони очікували.

В кожній церкві є скептик Пилип, який не бачить, де взяти хліба. В кожній церкві є і Андрій, що бачить, що ресурс є недостатній, щоб прогодувати паству. Але в кожній церкві, що слухається Христа,також буде пастушок, якого Господь використає для Своєї місії.

Господь вже приготував овець та привів їх на пасовисько. Бог піклувався про кожну з них та зібрав їх на місці, де нікого не лишив голодним. Бог дбає про Свій народ та благословляє його поживою для тіла та водою для спраглої душі. Бог не залишає Свій народ та перебуває з ним у всі найскрутніші часи.

І поки всі Юдеї чекають на царя, який прийде і визволить їх з полону Риму, приходить Господь, який визволяє всіх людей від рабства гріха, дає надію на вічне життя для кожного, хто вірує у Христа, та зміцнює нас в упованні на Всевишнього. Він вказує нам, що ми маємо істинне спасіння та місце об’явлення Господа  навколо Христа, і саме в церкві Він нас збирає навколо Слова і Таїнства.

І поки ми чекаємо від Нього чогось малого, Він звершує велике, і для нашого Небесного Царя немає меж в цьому обмеженому світі. Бо наш Господь творить Свої діяння навіть в карантин.

І мир Божий, що вищий за наше розуміння, хай збереже серця ваші та думки у Христі Ісусі. Амінь.