Благодать вам від того Хто був, Хто є і Хто має прийти, амінь.

В кожній дитячій компанії, як у будь-якому колективі, є різні ролі. Один розважає публіку, другий пропонує забави, третій шукає пригод, та всі разом насолоджуються спільним часом. Ми всі теж були в різних компаніях і знаємо, як воно буває. Часто в компаніях майже всі одного віку, та буває, що потрапляють хтось зі старших чи з молодших. Іноді старші беруть опіку над молодшими та не дають їх ображати, та не завжди так буває. Часом старші та сильніші поводяться інакше і ситуація змінюється - тепер малим стає непереливки і треба щось з цим робити. Одні йдуть в іншу компанію, другі підкоряються старшим та стають їхніми помічниками, інші б’ються та відвагою здобувають повагу. Але що робити, коли різниця між вами настільки велика, що битися самому ніяк не можна, а немає сил терпіти несправедливість? Ну звісно, всі знають один дієвий прийом, який є здебільшого заборонений, та хіба ж на війні добирають методи? Так, ви правильно зрозуміли, в критичній ситуації треба кликати батька.
Сьогоднішня Євангелія відкриває нам очі на ситуацію та показує, як ми, християни, повинні ставитися до Отця і ким Він для нас є:
Євангелія від Івана 16:
"Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. По правді, по правді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам. Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас, бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!"
Помолимось. Великий і могутній Отче, ми славимо Твоє воскресіння і дякуємо Тобі за милосердну жертву. Даруй нам мудрості в час випробувань та зціли наші серця, аби ми слідували за Твоїм голосом. Дякуємо за Твої щедроти, які Ти надаєш нам кожного дня нашого життя і за всі благі дари спасіння. Славимо Тебе та прославляємо велич Твою, амінь.
В сьогоднішньому тексті Ісус нам показує силу Свого Отця. Може для нас це здається грою без правил, і ми хочемо бачити іншого Ісуса, але Бог вибирає інший шлях - на те Він і Бог, щоб бути непередбачуваним та відкривати нам силу. Минулої неділі Ісус розкривав силу Святого Духа, який втішає Божий народ в часи страждань і переслідувань, в часи, коли чоловік Ісус залишає свою Церкву на землі і возноситься на небеса. Сьогодні ми чуємо, як Христос явно проголошує Себе співвласником божественної влади і вказує на Бога-Отця як на Того, в Кого ми можемо просити. Бо два слова, які найчастіше зустрічаються в цьому уривку, це слова "Отець" і "просити". Бо латинська назва цієї неділі Rogate значить - "просіть".
Мабуть, кожен чоловік, що має малу дитину, чув фразу "папа, дай", і нашому Господу ці слова не є чужими, бо кожної секунди Він чує ці слова в молитвах християн на цілому світі. З різною інтонацією, різними мовами світу, з різними проханнями. Кожен з голосів має свою історію і цим історіям немає числа: одні потребують духовного зцілення від духовної порожнечі, іншим потрібен вихід з залежності та глибокої пастки, яку поставив їм сатана. Кожному з нас є, про що попросити Бога і кожен має свою потребу в духовному зміцненні.
В молитві Отче Наш, ми звертаємось до Отця з різними проханнями та говоримо з Ним, як з нашим істинним Отцем. Правда, це схоже на крик, яким беззахисна дитина кличе свого батька, що єдиний може їй допомогти? Чи не є це зворушливим свідченням Божої любові, якої ми всі так потребуємо? А найголовніше, що ми чуємо, це просити не просто від себе, але іменем Ісуса Христа. Тут є щось значно більше, ніж саме ім’я, тут закладений великий Божественний принцип, де Ісус як людина нерозривно з’єднаний з Богом Отцем через Бога Сина, і таким чином є нашою єдиною ниткою спасіння, за яку ми тримаємося вірою. За цю нитку ми наче за дзвінок смикаємо, аби задзвонити до Бога. Христос дає нам молитву Отче Наш і навчає нас істинній молитві, щирій любові та вказує шлях, яким ми можемо йти до Бога.
Бо в цьому світі ми всі є лише малими і немічними дітьми, які вічно блукають у світі, та яких може образити будь-хто, але Господь заступається за кожного найменшого і знає його ім’я. Бог стоїть за кожного з нас та вступає в бій з пеклом, аби діти Небесного Отця мали спокій. Він б’ється з сатаною за нашу грішну душу та відстоює нашу свободу від гріха та від влади лукавого. Ісус дотримується Заповіту та ми звертаємось до Бога через Христа і приходимо до Божого дому наче його заблукалі сини - кожен зі своєю неприємною історією, травмами та забоями. Мабуть у вас є, що сказати Йому? У вашому серці згасає вогник надії та ви не бачите виходу з тієї ситуації, в якій опинилися? Бог про це знає та спрямовує усі Свої сили, аби вилікувати вашу хворобу, залежність та слабкість. Мабуть, у вас є що, попросити в Бога? Бог з вами попри ваші сумніви та турботи і дає вам все, що необхідно для вічного життя з Ним - лише тримайтеся Його дару. Бог з вами у час тривоги та сум’яття. Бог тут і ніколи не кине своєї заблукалої дитини, бо Він є люблячим батьком, який панує з любов’ю та милосердям. Він витирає сльози всім засмученим і напоює живою водою кожного спраглого. Боже милосердя вище за наш гріх, а кров Його Сина змиває нашу провину. Лише просіть Його з вірою, і Він дасть вам з щедрістю Своєю.

І мир Божий, що вищий від усякого розуму, нехай збереже ваші серця та помисли в Ісусі Христі. Амінь.